wrapper

Сайт на даний момент знаходиться в режимі розробки. Деякі функціі сайту, можуть бути недоступні

Історія села

Передмова.

Всі матеріали розташовані на цій сторінці, є задокументованими історичними даними, які внесено в серію книг "Літопис УПА". В описі ми відновлюемо історичну послідовність подій які відносяться до злочиних дій які застосовувала радяньська влада проти мешканців села Стегниківці, та різноманітні методи супротиву населення проти більшовиків протягом 1944 - 1948 року.

Саме в ці роки, проти мешканців Західної України, каральними службами НКВС пізніше МВС—МДБ, були застосовані фізичні методи залякування - публічні розстріли і знущання над живими і мертвими повстанцями і громадянськими патріотами котрі мали тісний зв'язок з підпіллям УПА. Незважаючи на всю жорстокість кремлівської винищувальної машини, варварські методи залякування не тільки не принесли потрібного більшовикам результату, а й змусили підпілля УПА сильніше чинити опір кремлівським карателям, а мирних жителів значніше допомагати повстанцям продовольством, укриттям, наданням медичної допомоги і. т. п.

Осмисливши недостатню ефективність своїх стандартних методів придушення повстанських рухів, організаційна роль проти підпілля УПА перейшла до партійного керівництва в особі першого секретаря ЦК КПУ М. Хрущова який розробив згубну для повстанського руху УПА операрацію під назвою "Велика блокада" або як вона називалася самими більшовиками "Вибивання ґрунту з-під ніг у бандерівських банд" яка була впроваджена проти населення Західної України з 10 січня 1946 р. Метою даної операції, було позбавлення підпілля УПА підтримки, яку їм надавали жителі західно-українських сіл.

Методами операції "Велика блокада" було:

1 - Контроль і позбавлення продовольчих продуктів мешканців сел

2 - Впровадження агентури в ряди УПА і в кожен населений пункт Західної України для відслідковування діяльності підпілля та росповсюдження неправдивої інформації для дискредитації повстанців.

3 - Впровадження в села цілих гарнізонів РО - МГД які діяли під виглядом УПА тільки більшою мірою проти мирного населення, знову таки для дискредитації повстанців.

4 - Тотальна, інформаційна пропаганда яку кремлівські слуги примусово вливали в свідомість молоді та людей старших категорій, фактично змушуючи визнавати підпілля УПА злочинною організацією.

Не дивлячись на контр-заходи введені організацією УПА проти чекістських методів придушення повстанських настроїв, "Велика блокада" мала згубні наслідки для української повстанської армії, тим не менш, в ті часи були люди, яких кремлівські маріонетки не змогли ні залякати ні переконати. Село Стегниківці, є одним з найбільш яскравих показових прикладів волелюбності українців.

PS: Той хто не цінує історію своїх предків, не в змозі поліпшити майбутнє своїх нащадків.

Текстовий опис який опубліковано нижче, практично не проходив корекційної обробки. Записи опубліковані в первісному вигляді.

12.01.1944 року В с. Стегніківці розброєно красноармейця. Дано йому нашу літературу і відпущено.

20.4.1947 р. в с. Стегніківцях большевики сильно побили Чикала Семена за те, що не здав на час позики. Господарів Рибку Л. і Скоробагатого Василя зрабували зі всього збіжжя і бараболь за нездачу позики.

24.5.1947 р. в с. Стегніківцях трьох повстанців натрапили на засідку. По короткій перестрілці вбили одного большевика і самі щасливо відступили.

27.6.1947 р. в с. Ігровиці большевики окружили господарства: Дейнеки Марії, Наконечного Сильвестра і Бойка Антона та почали робити ревізії. В той час в Бойка була підпільниця Біловус Наталія зі с. Стегніковець. Побачивши большевиків почала втікати. Большевики, побачивши втікаючу жінку, відкрили вогонь і поранили її в руку. Внаслідок поранення не могла втікати і її большевики зловили. Коли большевики почали робити дальші ревізії, вона побачивши, що коло неї є тільки один большевик, почала знова втікати. Большевики відкрили вогонь і вдруге її тяжко поранили та забрали зараз до лічниці в Тернополі, де вона на другий день померла.

28.9.1947 р. в с. Стегніківцях 225ох большевиків з Черниховецького гарнізону і 12 з району на чолі з емгебістами Лазутіним держали засідку, на яку попала група повстанців, а саме: Петро, Мономах, Кожeмяка, Богдан, Сокіл, Яр і ще трьох. Вечором зайшли вони до згаданого села, вступили до одного господаря та осягнули розвідку, що в селі є большевики. Повстанці думали вже відходити, але подорозі стрінули сільських хлопців, які їм сказали, що не стрічали ніде большевиків. Тоді дг. Петро рішає йти в село. І так в бойовому порядку переходить через греблю (насип коло млина). Останнім йшов дг. Петро. З хвилею, коли вони перейшли греблю і прямували під гору до церкви, з заду посипався на них вогонь з кулеметів, автоматів і крісів. Від перших стрілів паде тяжко ранений дг. Петро. До нього підбігають друзі Богдан і Сокіл. “Друзі, я буду вмирати”... – сказав дг. Петро і вказав рукою на грудь, звідкіля спливала гаряча кров. Друзі не покидають його, беруть на руки і відступають в напрямі найближчої хати. Однак по кількох хвилинах сл. п. дг. Петро кінчив життя. Тіло впавшого повстанці сховали під шкарпом недалеко хати. В той час інші друзі, занявши становища в рові, стріляли по большевиках, щоб уможливити відступ останнім. Большевики, освічуючи весь час ракетами, безнастанно стріляли. Наш кулеметчик Мономах разом з другом Кожемякою спиняють большевиків густим вогнем, а коли інші друзі були вже за горою, почали відступати в напрямі ріки. Друга Мономаха поранено тоді в ногу, однак незважаючи на це, вони рішили скоро переправитись через ріку. В цей час дг. Кожемяку вхопила струя води і він потонув. На рятунок його прибігли решта друзів. Друг Богдан кидається в воду, але витягає тільки шапку, бо дг. Кожемяка вже був на дні. Довго не надумуючись, дг. Сокіл розбирається і скаче в воду, звідки виймає тіло утонутого друга. Його відтрясають і з відрятованим подаються до с. Дубовець, де сл. п. дг. Кожемяка, попрощавшись з друзями, перестав жити. Другого дня друг Богдан, Сокіл і ранений Мономах пішли на те місце, де залишили вбитого сл. п. дг. Петра, однак його там не застали, бо вороги скоріше забрали до району. Так само відкопали тіло сл. п. дг. Кожемяка, який був похоронений на місцевому кладовищі. У бою, що розгорівся був на цій засідці, по ворожій стороні було двох вбитих.

8.10.1947 р. в с. Дубівцях 12 большевиків з Велико Борківського району перевели стислу ревізію в церкві, а відтак пішли на кладовище, де розкопали могилу недавно помершого повстанця, пораненого в с. Стегніківцях. Вони відгребали помершого, оглянули та описали. Тоді сказали до людей: “Якщо вам жалко його, то поховайте”. Передвечором большевики відійшли, а ніччю хтось похоронив повстанця і висипав могилу з хрестом.

10.10.1947 р. до с. Дубівці прибуло 19 большевиків з о/у Хлебовим, 12 большевиків з Велико Борківського району, нач. РО МВД Жовтніков і нач. РО МГБ Лавринюк з 85ма емкведистами. Вони всі разом зайшли до Уніята Луки і забрали в нього все, що тільки було на його господарстві. Після цього відкопали ще раз похованого повстанця, та наказали селянам Лабів Миколі, Івахів Василеві відрубати трупові ноги. Згадані відмовились від цього, за що їх тяжко побили. Відтак зняли з трупа знимку, стягнули чоботи і блюзу та від’їхали.

15.12.1947 р. в селі Стегніківцях, вечором група большевиків з о/у РО МВД Лазутіним окружила господарство Фіялки Івана і почали переводити ревізію. Підчас ревізії, в стіжку збіжжя, знайшли німецький автомат. За це арештували 16 літнього хлопця Пастернака Теодора. Арештованого зараз почали допитувати, при чому сильно побили та поломили руки та ноги. Пастернак до нічого не признавався. Пізніше його покололи багнетами, завели до ліса і розстріляли. Ранком забрали його до району.

6.1.1948 р. на хутір Лозівщина прибуло около 20 большевиків з р-ну Великі Борки. Вечором переходили вони поміж хатами та на подвір’ї переселенця Клоса задержали його 20-літнього сина Федора, який йшов давати коням їсти. Большевики його приарештували, обводили його по хуторах та казали, щоби завести їх до хати, до котрої заходять бандерівці або до криївки в полі або в лісі. Вищезгаданий хлопець ходив з большевиками цілу ніч по хуторах та не сказав нічого. Надранком большевики повели арештованого на поле в сторону с. Стегниківці, Велико Бірського р-ну. Тут вони почали його бити, щоб показав їм де є “бандеровский” схрон, поломили йому руки та покрутили ноги. Після цього завели його до с. Стегниківці та тут його знову почали катувати. Арештований не сказав їм нічого, бо, зрештою, нічого не знав. Большевики вивели його на подвір’я і застрілили. В кишені замордованого вложили кілька російських набоїв, заладували на фіру та відвезли до райцентру. Слідуючого дня родина замордованого за слідом крови знайшлa місце, де застрілено їх сина.

10.1.1948 р. в с. Стегниківці арештували Пастернак Якова. Арештованого звільнено по п’ятьох днях.

25.1.1948 р. 13 большевиків із заст. нач. РО МГБ – Лазутіном переводили ревізії в с. Стегніківці. Пополудні Лазутін протоколував сільську варту, питав, скільки було в селі бандьорів, що робили, де заходили та що говорили. Ніччю большевики робили в селі засідки.

26.1.1948 р. в с. Стегниківці большевики з групи о/у РО МГБ – Гоцуляка зловили дівчину Пастернак Марію Василівну, народжена 1917 р. Вона була арештована ще в 1946 р. за те, що на її подвір’ю большевики вбили повстанця. В райцентрі на допиті її тоді сильно побили та вона зізнала про це в Тернополі, куди її з райцентру відставили. Місяць пізніше її з тюрми звільнили. Згадані большевики зайшли до неї додому, повиганяли всіх домашніх з хати, принесли горілку і гармошку та забавлялись з дівчиною цілий день. Вечером забрали її до стодоли Боркун Романа і там, в 6-ій год. вечора її застрілили. Після цього цілу ніч пили та гуляли в цього господаря, над ранком забрали трупа і від’їхали до райцентру.

27.1.1948 р. в с. Стегниківці заст. нач. РО МГБ – Лазутін з 10-ма бійцями ніччю перевели ревізії в слідуючих господарствах: Барабаш Григорія, Королюк Степана, Маличок Харитона, Рудий Григорія. Рано арештували 19-літнього хлопця: Дячун Теодора Григоровича та з ним від’їхали до райцентру.

В останніх днях січня у всіх селах району розкинено протиколгоспні листіки. Вони викликали велике захоплення серед населення. Під час розліплювання протиколгоспних кличів в Стегніківці, 6-ох повстанців стрінулось з групою о/у РО МГБ Лазутіна, в числі 13 бійців. Вив’язалась перестрілка, та постанці без втрат відступили до лісу.

10.2.1948 р. 60 большевиків з о/у РО МГБ – Петриковом перевело облаву в с. Константинівка. Під час облави арештовано Балабан Тимка і Вівчар Марію. Цього ж дня звільнено з районної тюрми Дячун Теодора з села Стегніківці.

13.2.1948 р. в с. Стегніківці большевики перевели ревізію в Дячун Івана і Прокопа, Каплун Степана і Глушка Андрія. Вони арештували Боркун Степана, держали його до вечора в с/раді та на вечір звільнили.

15.2.1948 р. ніччю в с. Стегніківці большевики зловили молодого хлопця Кривоус Павла та тяжко його побили.

На участок Стегніківці – Курники, який раніш належав до заст. нач. РО МГБ – Лазутіна, прийшов новий о/у – л-нт Гоцуляк (чорний, криває на одну ногу).

24.2.1948 р. в с. Стегніківці 5 більшовиків з о/уповноваженим Гоцуляком цілий день переводили ревізію в господаря Ремінник Олекси. Вони шукали за сином господаря Данилом, який криється перед арештом. Незнайшовши нічого, большевики вивели господаря в сад та вдавали, що будуть його розстрілювати. Коли господар і тоді не сказав нічого про свого сина, його сильно побили, зв’язали та так залишили.

6.3.1948 р. в с. Стегніківці 10 большевиків з о/уповноваженим РО МГБ – Гоцуляком перевели ревізію в господаря Пастернак Василя, думаючи зловити дочку Ольгу, яка криється перед арештованням. Дочки не знайшли, але знайшли 10 кг солонини, яку зараз забрали.

15.3.1948 р. в с. Стегніківці большевики арештували Боркун Григорія. Арештованого відставлено до райцентру.

19.3.1948 р. в с. Стегніківці о/у РО МГБ – Гоцуляк та його бійці перевели ревізії в Маличко Семена, Чикало Данила, Королюк Степана, Свічар Савки та Лучка Володимира. В Лучка Володимира большевики забрали 1 кг масла, в Королюк С. – 2 л горілки а в Маличка С. хотіли забрати яйця. Господиня, щоб не дати їм яєць, усі побила.

21.3.1948 р. в с. Стегніківці о/у РО МГБ – Гоцуляк з псом та кількома бійцями ходив по селі та переводив ревізії. Під час ревізії в господаря Скоробагатий Атаназій, Гоцуляк забрав зі стриху 10 кг. солонини, а в інших людей забрав горілку. Напившись добре, ходив п’яний по селі та травив собакою прохожих людей.

25.3.1948 р в с. Стегніківці о/у РО МГБ – Крилов і Гоцуляк з 22-ма бійцями гарнізону ВВ МВД перевели докладну ревізію в Ремінник Олекси, де шукали за його сином Данилом. Після ревізії большевики пішли на хутір Івашківці, Збаразького району, та тут арештували двох чоловік.

31.3.1948 р. в с. Стегніківці капітан з рай. воєнкомату Бондаренко та уповноважений з РК КПУ – Косіченко перевели збори в справі всяких державних поставок та збирання [зерна] на весняний посівний фонд. На зборах було присутніх до 16 громадян. Промовець Косіченко, між іншим, [сказав:] “Стегніківці – це бандерівське село. Люди тут не мають [не надають допомоги для] радянської влади, а навіть не приходять на збори кормите та ховаєте бандитів, отих бандерівців, яких тут [переховуєте і] які граблять сусідні села. Ми знаємо, що ви не хочете нашої радянської України, яка є в союзі з великим російським народом, а хочете запродати її і себе англо-американським імперіалістам та створити поміщицький лад. Та цих своїх мрій ви ніколи не зреалізуєте. Український нарід не може існувати без допомоги й опіки російського народу, що підтвердила вже багато разів історія, а для всіх зрадників Росія має місце і для вас його “хватить”, якщо ця дурійка вам не вилетить з голови. Сибір великий!”.

6.4.1948 р. в с. Стегніківці [Стегниківці] 12 большевиків з о/уповноваженим Гоцуляком три дні підряд держали засідки біля господарських забудувань слідуючих громадян: Боркун Івана, Мазур Івана і Козар Левка.

18.4.1948 р. в с. Стегніківці, уповноважений РК КП(б)У капітан райвоєнкомату Бондаренко з 4-ма бійцями зігнав до приміщення місцевого клубу всіх людей, які виходили з церкви, та перевів мітинг в справі підготовки до свята 1-го травня. В своїй доповіді він, між іншим, сказав: “Не чекайте на Америку, бо вона сюди ніколи не прийде. Великий російський народ разом з іншими народами Радянського Союзу – це непоборна сила. Всі небилиці, що ними отроюють вас бандерівці – брехня. Не вірте їм!”.

21.4.1948 р. в с. Стегніківці о/уповноважені РО МГБ – Крилов і Гоцуляк з 15-ма бійцями перевели докладні ревізії в 32-ох господарів. Під час ревізій большевики викидали солому, копали в будинках ями, шпигали дротами по городах і садах. Не знайшовши нічого, вечером відійшли на хуторі Чагарі.

7.5.1948 р. в с. Стегніківці о/у РО МГБ – Гоцуляк, капітан з райвоєнкомату Бондаренко та двох бійців з гарнізону ВВ МВД ходили по селі та змушували селян підписати призначену їм суму “позики”. В кого не було грошей, переводили ревізію і грабили, що попало під руки. В гром. Свічар Сави забрали 1 ц жита, в Бутрин Іллі – два килими, в Кривоус Осипа – один центнер муки.

10.5.1948 р. ті самі большевики забрали в господаря Волінський Миколи 2 ц пшениці, в Чикало Данила – звій полотна, а в Маличок Петра – 50 кг муки. Жінку Маличок Петра большевики побили за те, що не хотіла віддати останньої муки.

15.5.1948 р. в с. Стегніківці уповноважений РК КПУ кап. Бондаренко, Підберезний, директор райхарчкомбінату – Бойко, працівник райземвідділу Перникоза, л-нт МВД – Паланіцкий і участковий РО МВД Шамрай ніччю збирали “позику”. Вони зайшли до 70-ти літнього господаря Пастирнак Павла, стягнули його за ноги з ліжка та почали сильно бити. При цьому запхали в рота цівку від кріса та примушували підписати “позику”. Цієї ж ночі згадані большевики побили гром. Лучко Олену.

16.5.1948 р. в с. Стегніківці о/у РО МГБ – Гоцуляк покликав на переслухання до с/ради громадян: Твардовський Іллю, Ремісник Евгена і Кривоус Павла.

26.07.1948 р. відбулась велика облава на Курницький ліс “Чагарі”, яку переводило около 120 бійців МВД. Під час облави в лісі пес, якого большевики привели з собою, віднайшов Ремінника Данила Олексійовича з с. Стегніківці (1929 р. нар.), який майже рік крився на власну руку перед арештуванням. Згаданий підпільник застрілив пса, а відтак дав кілька стрілів до большевиків і, побачивши безвихідне положення, застрілився з пистоля. При вбитому большевики знайшли два пистолі і гранату.

27.07.1948 р. до с. Стегніківці приїхали з району: уповновважений РК КПУ Бондаренко, райпрокурор Лютюк і ст. інспектор райземвідділу Ліщинський з 10 большевиками. Збираючи по госпо дарях хлібопоставку, вони вручували селянам платіжні повідомлення на податок. Цього дня прокурор оголосив, що селяни: Бутрин Омелян, Бутрин Іван і Боркун Яким являються куркулями, тому їм треба підвищити контингент збіжжя і податок. Згаданим наложив по 50 ц контингенту збіжжя і по 7 тисяч крб. податку.

7.08.1948 р. В с. Стегниківці уповноважений з РК КП(б)У Бондаренко та з ним ще 14 большевиків ходили по селі і гонили людей молотити збіжжя на контингент, бо до 15 серпня мусять здати його в 100 процентів. Вечером згадані большевики скликали до с/ради десятників, де держали їх цілу ніч, навчаючи, як мають поступати на своїх участках під час хлібоздачі. Згадані большевики збирали збіжжя в днях: 2, 3, 4, 5, 6 і 7, а наніч ішли спати до с/ради, де наказали замурувати вікна. Щодня люди чергою носили до с/ради снідання, обіди і вечері, а десятники принесли їм подушки, простирала і коци до спання

10.08.1948 р. до с. Стегніківці прибули з р-ну: уповноважениі РК КПУ Бондаренко, Гнатишин, Мирошниченко, Іванов (син заврайземвідділом, ходить з кулеметом “Діхтярова”), заступник голови РВК Іваненко, дир. райхарчпромкомбінату Бойко, секретар РК КПУ по кадрам Клубенко та 6 бійців з гарнізону військ МВД. Всі вони ходили по селі і збирали хлібопоставку. На ніч ішли спати до с/ради, довкола якої виставляли 10-ох вартівників. Ця сама група збирала хлібопоставку в днях: 11, 12 і 13 серпня. У цьому насильному здирстві селян від хліба брав участь також о/у МГБ Гоцуляк. Переважно більшу частину дня він пересиджував в Митохора Кармана, який до 1947 р. був в Росії, а зараз живе в Чорномаза Карпа і є сторожем млина та школи. В ці дні згадані большевики не випускали нікого з села в поле, а всіх гонили молотити на контингент.

14.08.1948 р. до с. Стегніківці приїхало 5 большевиків автомашиною на чолі з прокурором Лютюком і арештували Чорномаза Степана і Решнюка Клима за невиконання хлібопоставки.

18.08.1948 р. до с. Стегніківці прибули: райпрокурор Лютюк, суддя Литв’як, секретар РК КПУ по кадрам Клубенко, уповноважений РК КПУ по цьому селу Бондаренко з 10-ма большевиками і арештованими 14 серпня громаданами: Решнюк Климом і Чорномаз Степаном, над якими відбувся суд. Чорномаза Степана засуджено на 5 місяців примусових робіт в трудових таборах, а Решнюк Клима – на 5 років примусових робіт в трудових таборах далекосхідних районів СССР за те, що вони “свідомо саботували і зривали здачу хліба державі”. Арештованих після суду забрали до району.

25.08.1948 р. в с. Стегніківці уповноважений РК КПУ Бондаренко, Гнатишин, Клубенко (секретар по кадрам) і другі – разом 13, збирали по селі контингент збіжжя. Пополудні п’яні большевики зайшли до гром. Чорномаз Теренька, якому порозкидали по цілому подвір’ї солому, побили в хаті всю кухонну посуду, а його самого завели до стайні, кинули в гній за те, що він не хотів дати їм горілки. Навеселившись вдосталь, большевики залишили подвірья господара

28.08.1948 р. в с. Стегніківці упов. по контингенті Бондаренко з групою большевиків в числі 12 чоловік від досвітку почав згонити людей до молочення збіжжя на контингент. Тому що це було свято, люди не хотіли в цей день працювати і втікали хто куди. Большевикам вдалося зловити около 40 людей з підводами, якими вони цілий день звозили з поля жито і пшеницю до громадянина Боркун Григорія і там зараз молотили. З поля забирали збіжжя, незважаючи, чи даний господар здав хлібопоставку чи ні.

В с. Стегніківці уповноважений РК КПУ Бондаренко з 6,ма іншими большевиками збирав хлібопоставку. Вечером згадані большевики напилися добре в гром. Глушки Андрея, а потім п’яні йшли до с/ради, де вони стало ночують. По дорозі вони кидали каміння на бляшані дахи селянських хат. Ці самі большевики стягали контингент збіжжя через чотири дні. Дня 14.09.1948 р. вони, напившись горілки в гром. Боркун Романа, були до тої міри п’яні, що качалися по дорозі та придорожному рові.

17.09.1948 р. в райцентрі відбулася нарада голів і секретарів с/рад в справі хлібоздачі. Зі звітів виявилось, що найбільше відстають з хлібо, здачами села, як Баворів, Лозова, Курники і Стегніківці. 1,й секретар райкомпартії Ткач не втерпів і майже вигукнув: Стегніківці, Курники і Лозова найбільш збаламучені підшептами “бандитів”, які говорять, що так не буде, буде війна і тут прийде Америка. Я впевняю вас, що війни не буде. Це все брехня тих, яким приходить кінець. Росія сильна і непобідима. Всіх, хто простягне свою брудну ла[п]у по нашу країну, буде з ним така сама доля, як гітлерівської Німеччини. Росії ніхто не побідив ніколи! В дальшій своїй бесіді він сказав, що “до жовтневих свят цього року в кожному селі будуть колгоспи і район стане районом суцільної колективізації.... Куркулів і всіх опірних, які навмисно і злісно зволікають хлібоздачу, слухають мерзенних бандитів, ми зуміємо при, боркати”.

В с. Стегніківці в день 21.09. припадає празник. Тоді саме цілий день о/у РО МГБ Гоцуляк з 12,ма бійцями військ МВД сидів в лісі “Ліщина”. Вечером згадані большевики, вдаючи українських повстанців, заходили до деяких хат і говорили: “Дядьку, дайте хліба і горілки для наших хлопців, що ждуть надворі”. Також спиняли на вулицях прохожих людей, яких питали: “Що нового чувати в селі? Чи нема совітів?” Але большевикам не вдалося нікого спровокувати. В цей день в с. Стегніківці були проведені ревізії у - Кендзерської Акелини, Бойдун Марії, Каліщук Ярослави, Кривобедрого Романа і Висоцькї Марії.

25.09.1948 р. до с. Стегніківці приїхало перед вечором трьох кінооператорів висвітлювати кінофільм, однак ніхто з населення не прийшов, і він не відбувся. Другого дня учителі н/п СШ силою привели учнів до клубу і їм висвітлено фільм “Парень з тайги”.

10.10.1948 р. в с. Стегніківці лейтенант РО МВД Паланіцький і участковий РО МВД Шамрай Петро знайшли в гром. Пастернак Методора 9 л. горілки і розчин на самогонку, яку він робив на продаж, щоб сплатити сільськогосподарський податок. Згадані большевики арештували господаря і відставили до тюрми в районі.

10.10.1948 В с. Стегніківці уповноважений з РК КПУ Бондаренко та ще кількох большевиків цілий день ходили по господарях, стягуючи сільськогосподарський податок. Хто не заплатив, в того забирали все збіжжя і худобу. Все це награбоване вечором віддали назад селянам, причому назначили їм строк сплачування податку. Після цього згадані большевики попились та п’яні, висвистуючи і викрикуючи, ходили по селі. Другого дня люди мусили нести їм до с/ради їсти. В цей день в селі Стегніківці відбулись ревізії – в Бутрин Івана і Пастернак Ольги.

14.10.1948 р. в с. Стегніківці висвітлювано кінофільм “Котовський” для шкільної молоді. На слідуючий вечір висвітлювано “Ленін в жовтні” для старших. Однак з населення не було нікого. Присутніми були тільки голова с/ради, секретар с/ради, зав. клюбу і учителі.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

На сайті присутні